АМФ 97% АМФ Морозовск

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?

В пятиэтажке на дере с кучей катяных шкур, Закрытая дверь, через решетку встречи моей могучий фейсчек, Конопля в рыле, а глаза прищурены, Охуенный наркот, сука, такая дурь.

Сидит Шурик, закладку на баяне крутит, Тем временем к нам Чикса входит, мысли ее читать начну, Заебалась она со мной спорить, Нахуй мой мозг наполнила, мысли свои сюда пронесла.

Проезжаю в город, ищу у кого купить, Амфетамин Teofedrin, сука, он меня забил, Безусловно кумарил, но нахуй, это же мой выбор, Мозги уже запасные, иду своей дорогой, дебил.

Наконец снял клад, хуй с ним, что пришлось ждать, Теперь мне не нужен Жорик, я сам себе поставщик, Герик теперь не в тренде, ведь Теофедрин наш оффсайд, Гердосы мертвы, а я продолжаю свой барыжный стих. Крыша поехала, читаю теперь их мысли, Каждая девчонка передо мной свои мысли раскрывает, Мои проверяющие глаза необходимо имею, Они не понимают, что с ними наделал я, суки. Вечером в клубе чертовки зависают, Они не знают, что мои глаза умеют читать, Смотрю в их глаза, и сразу чувствую, Что они хотят сказать. Их мысли не замылить. Но дни превращаются в ночи, а ночи в кошмар, Теофедрин умножился, а я все сильнее кумарю, Мои мысли все больше и больше ускользают, Девчонки теперь в ужасе, боятся меня и барыжу. Проклятый амфетамин мне подарил невидимку, Читаю не только их мысли, но и все вокруг, Мир стал тесен, я бегу от своей судьбы, Из наркомана-рэпера превратился в покалеченного чувака. Белые стены психушки гериком запахли, Мои мысли больше не читают, они слишком красные, Конопля не помогает, сгорел мой последний шанс, Я кумарю здесь, в этой обитель грез и страхов. Как я соскучился по свободным окраинам, Как хотелось забыть, что умею читать мысли, Когда-то был рэпером, а теперь я просто тень, Горькая истина, что я себя так зря запустил. Так что рэп-братаны, не употребляйте ни одну хуйню, Не пускайте в свой мозг эту чертову закладку, Когда узнаете, что герик не подарит счастья, Не продолжайте унижать себя, берегите свою душу, будьте чистыми.

Здесь история о том, как я купил амфетамин, И научился читать мысли девушек, но за что все заплатил, Закладки и конопля меня не спасли, лишь герик и гердос, А теперь я барыжу собой, разбитый и покалеченный, клад снять не смог.